Дослідники з Командно-дослідницької лабораторії з розвитку бойових можливостей армії США кажуть, що вони адаптували виготовлений на замовлення сталевий сплав, щоб він був сумісний із технологією 3D-друку. Цей новий матеріал має виробляти деталі на 50% міцніші, ніж матеріали, доступні наразі на ринку. Вони також мають бути набагато складнішими з точки зору геометрії. Доволі перспективне застосування для американських ВПС!
Адитивне виробництво посідає дуже важливе місце у військовому секторі, особливо в усьому логістичному аспекті: технології тепер пропонують ефективніші способи виробництва запасних частин на вимогу, таким чином скорочуючи час виробництва та потоки постачання. Тим не менш, випадки застосування доволі обмежені у військовій галузі, яка є дуже вимогливою з точки зору якості та сертифікації. Дослідження, представлене цією військовою командою США, може прискорити ситуацію.
Дослідники пояснюють, що вони використовують матеріал AF96, надзвичайно стійкий сталевий сплав, спочатку розроблений збройними силами США для виготовлення бункерних бомб. Очевидно, вони перетворили його на порошок, щоб зробити його сумісним із 3d друком. Доктор Брендон МакВільямс, голова науково-технічного відділу лабораторії, каже, що створені деталі ще не зовсім надійні, але «адитивне виробництво матиме величезний вплив на технічне обслуговування компонентів. Це справді революціонізує логістику. Замість того, щоб турбуватися про транспортування всього у вантажівці, поки у вас є сировина та 3D-принтер, ви потенційно можете зробити все, що вам потрібно ».
На думку команди, адитивне виробництво може бути особливо цікавим для виробництва запасних частин для наземних бойових машин. Більшість із них наразі виготовлені зі сталі й тому можуть бути легко замінені деталями, виготовленими за допомогою 3д-друку. Це має забезпечити більш стійкий результат при оптимізації його легкості та вартості. McWilliams каже, що «матеріал, який ми розробили, ймовірно, на 50% міцніший, ніж будь-який інший матеріал, доступний на ринку.
Наразі на 3д-принтері дослідники створили ротори для турбінного двигуна одного зі своїх основних бойових танків. За їхніми словами, це робоча деталь, але вона ще не сертифікована. Тому вони мають довести, що адитивне виробництво є надійнішим та цікавішим способом, ніж звичайні методи виробництва.
У результаті поступово реалізуються дві стратегії: з одного боку, дослідники друкуватимуть запасні частини в 3D на вимогу для кращого технічного обслуговування машин на полі бою, а з іншого боку, вони вироблятимуть деталі для остаточних рішень. З цією метою вони працюють із виробниками обладнання та промисловими партнерами для ширшої сертифікації процесів виробництва для армії.